Вода в зразках місячної породи доставлених на Землю астронавтами, які брали участь у місії «Аполлон» і радянським місяцеходом, води виявлено не було. Хоча поверхня Місяця піддавалася бомбардуванню кометами з моменту її формування, а як відомо ядра комет складаються переважно з льоду. Відповідно в результаті частина цього льоду могла залишитися на поверхні нашого супутника. Під дією сонячного випромінювання атоми води повинні були розпастися на атоми водню і кисню і через слабку гравітації просто зникнути у відкритий космос. У результаті картографування поверхні Місяця супутником Clementine, запущеним НАСА в 1994 році, були виявлені кратери в полярних районах Місяця, які весь час перебувають в тіні, і в яких могла зберегтися вода. Через велику важливість наявності води для майбутньої колонізації Місяця місячні бази планується розміщувати саме в приполярних областях нашого супутника.
Місячна атмосфера
Атмосфера нашого супутника сильно розріджена. Одним з джерел місячної атмосфери є гази які виділяються з місячної кори, до таких газів відноситься газ радон. Іншим джерелом газів в атмосфері Місяця є гази виділяються при бомбардуванні поверхні Місяця мікрометеоритами і сонячним вітром. Через слабке магнітне та гравітаційне поле Місяця майже всі гази з атмосфери вивітрюються у відкритий космос.
Атмосфера нашого супутника сильно розріджена. Одним з джерел місячної атмосфери є гази які виділяються з місячної кори, до таких газів відноситься газ радон. Іншим джерелом газів в атмосфері Місяця є гази виділяються при бомбардуванні поверхні Місяця мікрометеоритами і сонячним вітром. Через слабке магнітне та гравітаційне поле Місяця майже всі гази з атмосфери вивітрюються у відкритий космос.
Внаслідок відсутності атмосфери на місячному небі немає барв. Протягом всієї ночі, яка триває два земні тижні, і настільки ж тривалого дня при пекучому Сонці над Місяцем чорне небо, засіяне безліччю зірок, які чітко виділяються і зовсім не мерехтять. Зірки на місячному небі видно вдень також добре, як і вночі.
