Однією з перших теорій, яка пояснює процес формування Місяця, була теорія, що він був сформований в результаті дії відцентрових сил на етапі формування Землі. В результаті дії цих сил частина земної кори була відкинута у відкритий космос. З цієї частини і сформувався Місяць. Через те, що, як вважають вчені, за всю історію Землі, наша планета ніколи не володіла достатньою швидкістю обертання для підтвердження цієї теорії, така точка зору на процес формування Місяця вважається на даний момент застарілою.
Інша теорія припускає, що Місяць сформувався окремо від Землі, а згодом був просто захоплений гравітаційним полем Землі.
Третя теорія пояснює, що і Земля і Місяць були сформовані з єдиної протопланетної хмари і процес їх формування проходив одночасно.
Хоча вищенаведені три теорії формування Місяця і пояснюють його походження, але всі вони містять ті чи інші протиріччя. Головною теорією формування Місяця, на сьогоднішній день, є теорія гігантського зіткнення прото-Землі з небесним тілом розміром з планету Марс.
Ця гіпотеза зіткнення була запропонована Вільямом Хартманн (William K. Hartmann) і Дональдом Девісом (Donald R. Davis) в 1975 році. За їх припущенням, протопланета (її назвали Тейя) розміром приблизно з Марс зіткнулася з прото-Землею на ранній стадії її формування, коли наша планета мала приблизно 90% нинішньої маси. Удар припав не по центру, а під кутом (майже по дотичній). В результаті більша частина речовини вдаряючого об'єкта і частина речовини земної мантії були викинуті на навколоземну орбіту. З цих уламків зібрався прото-Місяць і почав обертатися по орбіті з радіусом близько 60 000 км. Земля в результаті удару отримала різкий приріст швидкості обертання (один оборот за 5 годин) і помітний нахил осі обертання.
