Через особливості обертання Місяця і Землі ми можемо спостерігати близько 59% його поверхні. Ту частину Місяця, яку не видно спостерігачеві з Землі, ми називаємо «зворотною стороною" Місяця.
Зворотний бік Місяця був вперше сфотографований радянською місячною станцією Луна - 3 в 1959 році.
Виявилося, що зворотна сторона Місяця має деякі відмінності від видимої півкулі. Фотографії зворотої сторони Місяця показали, що на ньому майже немає морів, які на видимій стороні займають 40% площі. Кілька невеликих морів займають близько 7% площі. Одне з них названо морем Москви, друге- Морем Мрії, третє - Східним морем, незначна частина якого простежується на самому краю видимої півкулі. Серед численних кратерів різного розміру чітко виділяються майже прямолінійні ланцюжки кратерів протяжністю на багато сотень кілометрів. Великим кратерам присвоєні імена видатних учених, у тому числі й вітчизняних - М.В.Ломоносова, К.Е. Ціолковського, С.П. Корольова, І.В. Курчатова та багатьох інших. Не забули і космонавтів. Два кратера названі іменами Ю. Гагаріна і В. Комарова.
На даний час є докладні карти обох півкуль Місяця.
Отримані результати частково здивували дослідників, адже тильна сторона Місяця виявилася не схожою на «видиму». Зокрема, на прихованій від наших очей стороні немає місячних морів (залиті базальтовою лавою області, ймовірно, ознака минулого вулканічної активності).
